Бізнес як конструктор. Андрій Мірошнечко

У книзі Андрія Мирочинко представлені інструменти, які дають змогу оперативно
трансформувати бізнес-модель фірми залежно від ситуації, що складається в ланцюжку
створення цінності, до якої вона включена.
Насамперед у книзі викладено універсальну системну модель фірми, яка дає
розрахувати вплив обмеженого набору чинників на грошовий потік фірми, виявляти та знімати

її внутрішні системні обмеження. Потім представлена схема реконструкції галузевих цепо-
чек фірми, визначення її функцій щодо кожного з ланцюжка, алгоритм прийняття рішень

про дії в кожній із ланцюжків. Нарешті, автор запропонував оригінальний підхід до опису фір-
ми як виробничого активу, на основі якого з'являється можливість формувати нові

галузеві ланцюжки, через рекомбінацію взаємодії різних фірм між собою в межах
процесів кооперації, інтеграції та координації. У книзі наводиться теоретична обґрунтованість
кожної моделі (тегорія фірми Р.Коуза та неокомотична теорія фірми О.Гіргір'я, концепція

ресурсозбудливого керування П.Фадеєва, теорія обмежень систем Е.Голдрата), а також примі-
, які є практичними інструментами, взяті та консультаційної практики автора.

Представлені в книзі інструменти будуть корисні широкому колу фахівців, зайнятих
керуванням бізнесу — від власників до лінійних менеджерів.

 

Пропозиція    11

 

Введення           20

 

Глава 1. Економічна природа фірми 27

1.1.               27

1.2. Джерело ренти в економії               28

1.2. Природа ренти   31

сфер Роль технології в заміщенні рідкісного ресурсу             32

01. Природне та технологічне розділення праці

та поява фірми     35

1.4 Фірма як структурована сукупність транзакцій          37

1.4. Транзакція та ресурс        39

1.4. Транзакційні витрати               41

1.4. Ідеальний кінцевий результат або керування

виробничими активами з транзакційними

, що прагнуться до нуля               42

1.4. Акціонерна вартість виробничих активів,

ланцюжок активів, транзакцій   45

1.4. Транзакційна природа товарів і послуг і чому

, набравшись керувати транзакціями, ви навчитеся

керувати світом           46

Практикум до Глава 1     47

 

Глава 2. Операційна структура бізнес-моделі фірми               48

2.1. Фірма як елементарна «молекула» ланцюжка

створення цінності       48

2.2. Операціоналізація бізнес-моделі               50

2.3. Ідеальність фірми            52

2.4. Універсальна структура бізнес-моделі:

функції керування    55

2.5. Універсальна структура бізнес-моделі:

ланцюжок створення цінності     58

2.6. Як параметризувати функціональну модель         61

2.7. Порядок опису ланцюжка створення цінності       63

2.8. Використання методики виявлення та зняття

внутрішніх системних обмежень для управлінського обліку       69

2.9. Формування доданої вартості         71

2.10. Фінансові параметри бізнес-моделі               72

2.10.1. Формула генерування грошового потоку фірми         73

2.10.2. Основні поняття та визначення    74

2.11. Посібник зі зняття внутрішніх системних

обмежень бізнес-моделі   78

2.11.1. Формат мероприятий. Проект із регулярного зняття

внутрішніх системних обмежень бізнес-моделі               79

2.11.2. Зняття внутрішніх системних обмежень

за допомогою консультанта           79

2.11.3. Побудова системи виявлення та зняття

системних обмежень бізнес-моделі своїми силами             82

2.12. Алгоритм опису функціональної структури

бізнес-моделі               85

2.12.1. Визначення виконавців структурних

функцій бізнесу           85

2.12.1.1. Цілі визначення виконавців структурних

функцій фірми             85

2.12.1.2. Визначення власника ключових

компетенцій фірми    91

2.12.1.3. Деталізований опис функційний

структури бізнесу        94

2.12.1.3.1. Операціональна структура

бізнес-моделі               94

2.12.1.3.2.  Параметризація бізнес-моделі

і виявлення системних обмежень               100

2.12.1.4. Керування фірмою відповідно

з необхідністю зняття обмежень               102

 

Глава 3. Галузьові ланцюжки   106

3.1. Введення   106

3.2. Що таке галузевий ланцюжок                115

3.2.1. Зняття галузевого ланцюжка               115

3.2.2. Відрасові ланцюжки = технологічні ланцюжки +

грошовий потік            119

3.2.3. Суб'єкти керування галузевим ланцюжком   122

3.2.3.1. Фірма  122

3.2.3.2. Вся галузевий ланцюжок загалом  123

3.2.3.3. Галузь загалом як економічна система             124

3.2.3.4. Галузь загалом як предмет інвестицій       125

3.3. Структура галузевого ланцюжка               127

3.3.1. Ваша фірма та її ключові композиції    129

3.3.2. Постачачі та клієнти   129

3.3.3. Усі учасники галузевого ланцюжка              130

3.3.4. Початок і кінець ланцюжка 132

3.3.5. Дзвінки галузевого ланцюжка як сукупність

альтернативних виробників               133

3.3.6. Відрасові ланцюжки, що затягують операційні

витрати             134

3.3.7. Джерела грошей у галузевому ланцюжку              135

3.3.8. Дивові чинники, що впливають

на повністю змінні витрати               137

3.3.9. Дивові чинники, що впливають

на операційні витрати в ланках галузевого ланцюжка     138

3.4. Відрасві ланцюжки: системні обмеження

у галузевих ланцюжках 139

3.5. Стратегії реструктуризації галузевих ланцюжків

залежно від ситуації на ринку               143

3.5.1. Рамкові стратегії галузевих ланцюжків              144

3.5.2. Зріст попиту на продукцію галузевого ланцюжка     144

3.5.3. Падіння попиту на продукцію галузевого ланцюжка     147

3.6. Завдання керування галузевими ланцюжками

на пострадянському просторі               150

3.6.1. Імпортозаміщення як спосіб зняття

системних обмежень у галузевому ланцюжку              150

3.6.2. Специфіка функціонування галузевого ланцюжка

в «замкнутій» економічній СРСР і «відкритої»

ринкової економіки: чому галузевим ланцюжком

необхідно керувати              151

3.6.3. Підвищення ефективності та конкурентоспроможності

галузевого ланцюжка через її інтеграцію      156

3.6.4. Історичні приклади керування

галузевими ланцюжками на пострадянському просторі    158

3.6.4.1. Індустріальний етап (примір — СРСР) 159

3.6.4.2. Етап тотального аутсорсингу               160

3.6.4.3. Етап кластеризації галузевих ланцюжків     161

3.6.5. Офіційно важливі аспекти керування

галузевим ланцюжком   163

3.6.5.1. Цілі керування галузевими ланцюжками        163

3.6.5.2. Можливі форми керування

взаємодіям підприємств у контексті

галузевий ланцюжок     164

3.6.5.3. Інструменти та технології керування

ефективним галузевим ланцюжком               165

3.6.5.4. На які ефекти має бути спрямовано

створення централізованої системи керування

галузевими ланцюжками          166

3.7. Стратегічне моделювання бізнесу.

Чого хоче галузевий ланцюжок від фірми               169

3.7.1. Ще раз про те, як працює економія        171

3.7.2. Чого хоче ринок (локальна економія)

від галузевий ланцюжок              172

3.7.3. Чого хоче галузевий ланцюжок від ринку           173

3.7.4. Чого хоче галузевий ланцюжок від фірми          174

3.7.5. Чим ланцюжок Платиться за відповідність

своїм вимогам із фірмою                175

3.7.6. Чого хоче економічна система від фірми          176

3.7.7. Цілі фірми        178

3.8. Посібник з інтесифікації грошового потоку фірми

через зняття системних обмежень у галузевому ланцюжку     181

3.8.1. Практичні рекомендації щодо проведення сесій

аналізу галузевих ланцюжків    181

3.8.2. Мета аналізу бізнес-моделі фірми

у галузевому ланцюжку  184

3.8.3. Що отримає фірма за підсумком реалізації

методології   184

3.8.4. Порядок аналізу галузевого ланцюжка фірми              185

3.8.5. Шаблон опису структури

галузевий ланцюжок фірми     186

3.8.5.1. Визначення асортименту продуктів

фірми (1)          188

3.8.5.2. Визначення переліку кінцевої продукції

всієї ланцюжки, окремі складники якої

виробляє фірма        188

3.8.5.3. Визначення основних клієнтів фірми            189

3.8.5.4. Реконструкція ланцюжка в бік споживачів 189

3.8.5.5. Реконструкція ланцюжка в бік постачальників   190

3.8.5.6. Структурування технологічного ланцюжка

загалом              190

3.8.5.7. Виявлення резервів у функціях

поточного техпроцесу галузевого ланцюжка (8)        191

3.8.5.8. Оцінка технологічної ефективності

грошового потоку (9)   193

3.8.5.9. Аналіз структури грошового потоку

галузевий ланцюжок     194

3.8.5.10. Ринок збуту кінцевої продукції        195

3.8.5.11. Визначення джерел грошей у клієнтів

галузевого ланцюжка (13)            196

3.8.5.12. Грошове вимірювання джерел

грошового потоку в галузевому ланцюжку              196

3.8.5.13. Визначення необхідних споживчих

якості товарів (17)     196

3.8.5.14. Виявлення чинників, що визначають вартість,

швидкість і якість техпроцесів (12)               197

3.8.5.15. Складання фінансової-економічної моделі

галузевих ланцюжків для продукту               197

3.8.5.16. Прогнозування тенденцій

у галузевих ланцюжках 198

3.9. Структура експрес-аналізу галузевого ланцюжка фірми

(на прикладі фірми XXХ)           199

3.9.1. Поява галузевого профілю компанії XXХ  201

3.9.2. Продуктивний ланцюжок               201

3.9.3.  Аналіз галузевих ланцюжків перспективного

напрямку    202

3.9.4. Аналіз перспективного галузевого ланцюжка     204

3.9.5. Вибір перспективних галузевих ланцюжків     205

3.9.6. Аналіз обраного галузевого ланцюжка (аутсорсингу

фахівців з розробки сайтів на Drupal) 207

3.9.7. Формування здогадів щодо нової ролі

фірми в ланцюжку та її можливостей вплинути на ситуацію

у ланцюжку на свою користь            209

3.9.8. За рік              209

 

Глава 4. Комбінування виробничих активів бізнесу

у галузевих ланцюжках 211

4.1. Введення   211

4.2. Підходи до керування бізнесом як сукупністю

виробничих активів      213

4.3. Технологічне керування безліччю фірм        216

4.4. Актив як одиницю структурного капіталу.

«Простий актив». Що таке структурний капітал    219

4.4.1. Виробничий актив               220

4.4.2. Складний актив   221

4.5. Зовнішній і внутрішній структурний капітал,

перетворення зовнішнього структурного капіталу на внутрішній            223

4.5.1. Перекомбінування фірми на хвилі зростання попиту       223

4.5.2. Перекомбінування активів у ситуації

падіння хвилі попиту 224

4.6. Процес керування виробничими активами               226

4.6.1. Опис виробничого активу  226

4.6.2. Перекомбінування виробничих активів.

Типова форма перекомбінації

виробничих активів      232

4.6.2.1. Вихід в інші галузеві ланцюжки              233

4.6.2.2. Створення нового галузевого ланцюжка

із елементів старих    234

4.6.2.3. Вертикальна інтеграція галузевого ланцюжка     236

4.6.2.4. Інші варіанти перекомбінації           237

4.7. Стикові сесії як інструмент трансформації

галузевих ланцюжків. Спільність — суб'єкт керування

галузевими ланцюжками           238

4.7.1. Базовий стиковий сесія 239

4.7.2. Можливі варіанти стикових сесій  242

 

Замість укладання. Цифровизація системи керування

галузевими ланцюжками           244

 

Спілкування до співпраці               246

 

Література        248